Володимир народився в Києві (за деякими даними – в Бердичеві) в 1903 році. За фортепіано хлопчик сів в 5, а до 21 року знав уже 155 творів – феномен для його віку. У репертуарі юнака було 12 концертних програм, у той час як професіонали тоді мали максимум по чотири.

За відмову Володимира повертатися з гастролей до Радянської Росії його батька згноїли в ГУЛАГу. Спочатку Володимир Горовиць переїхав до Берліна, потім – в Америку. За своє життя він став володарем 25 премій “Греммі”. Пластинки з його записами ставали справжніми бестселерами, а квитки на концерти розкуповувалися миттєво.

За словами біографа Горовіца, він часто згадував Україну. Одного разу, граючи у складі англійського оркестру, він розлютився і сказав: “Я українець і покажу англійцям, що таке темп”.